Ковальчук В.О.

керівник технічного гуртка

"Радіоконструювання"

                                                                                                    Глухівського МЦПО

 

 

РОЛЬ  ГУРТКОВОЇ  РОБОТИ  В  ПРОФЕСІЙНІЙ 

ОРІЄНТАЦІЇ  ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

 

           Анотація.  У статті викладено направленість і зв'язок гурткової роботи з професійною орієнтацією учнів. Схарактеризовано ключові цілі напрямку навчального процесу в позашкільній освіті для правильного погляду дітей на майбутню професію.

           Ключові слова: заклад позашкільної освіти, гурткова робота, науково-технічна творчість, професійна орієнтація.

            Постановка проблеми. Аналіз суспільної практики засвідчує, що Україна перебуває в процесі постійної перебудови політичної, економічної, соціальної галузей, що зумовлює зміни національних пріоритетів і впливає на розвиток освіти. Швидкими темпами змінюється і суспільний запит на ті чи інші професії. Проблема імплементації в освітній процес закладів позашкільної освіти інформації про сучасні професії і шлях до них наразі набуває актуальності у зв’язку з реалізацією основних завдань Нової української школи.

            Мета статті  полягає  в аналізі набутого досвіду в роботі технічного гуртка для подальшого вибору можливих професій і подальшого розвитку навчання в закладі позашкільної освіти.

 

 

 

Виклад основного матеріалу.       Профорієнтаційна  робота  з  учнівською

молоддю  не  втрачає  своєї  актуальності  у  сучасних  умовах  стрімкого  і динамічного  розвитку  суспільства.  Більше  того,  сьогодні,  в  період інформатизації і комп’ютеризації, нарощування технологічних потужностей та розробки наносистем, швидкими темпами змінюється і суспільний запит на ті чи інші професії: одні відходять, з’являються нові, інші.

           Найвідомішою, випробуваною, дієвою і популярною формою позашкільної виховної роботи є гурток. Мета виховання у гуртках - це сформувати гармонійно розвинену, духовно багату, фізично досконалу й суспільно-активну особистість з науковим світоглядом, з високим моральним потенціалом, що бажає і вміє працювати. Кінцевою метою виховання особистості є її підготовка до виконання комплексу ролей, необхідних для суспільного життя.

Гуртки мають  різну спрямованість, але головна мета – розвиток особистості школяра, підготовка його до творчої діяльності в умовах ринкових відносин, тому що суспільству потрібна не просто індивідуальність, а творча особистість, здатна ставити і вирішувати соціально - важливі завдання. Характерною особливістю позакласної і позашкільної роботи є те, що вона здійснюється на основі добровільності: кожен учень за власним бажанням вибирає для себе той чи інший вид діяльності.

Істотною рисою гуртків є порівняно невеликий кількісний склад учнів, груповий характер діяльності, наявність спільних інтересів і спільної мети. В гуртку відбувається основне самовиховання, тобто головна діяльність для дитячого розвитку і користі. Під час занять у гуртку, юнацтво пізнає ідеали та розвивається розумово, соціально, духовно. Гурток  (секція,  клуб,  творче  об’єднання) - основна  традиційна  форма реалізації  змісту  позашкільної  освіти  і  виховання  учнів  як  у  процесі вивчення  окремого  навчального  предмета  чи  їх  сукупності,  так  і різноманітних  курсів  у  межах  навчальних  програм, затверджених МОН України чи адаптованих навчальних програм. За своєю сутністю гурток – це специфічна спільність дітей та учнівської молоді, яка грунтується  насамперед  на  добровільності,  спільності  інтересів, спрямованості  на  певний  вид  навчальної  та  практичної  діяльності.

 Найпоширенішими видами гуртків є:

1. Предметні гуртки, в яких учні поглиблюють знання з предметів гуманітарного та природно-математичного циклів. Виховна мета гурткових занять досягається пошуково-дослідницькою діяльністю учнів, поглибленим ознайомленням їх з певною проблемою.

2. Гуртки технічної творчості, творчі бригади раціоналізаторів, учнівське конструкторське бюро, в яких учні розширюють і поглиблюють свої технічні знання, виробляють та розвивають уміння та навички експериментування, моделювання, конструювання.

3. Колективи художньої самодіяльності та гуртки художньої творчості, де учні займаються авторською виконавською діяльністю, відродженням традицій народно-побутового мистецтва, залучаються до художньої творчості, займаються творчим самовдосконаленням (драматичні, хореографічні, вокальні, хорові, музичні, вокально-інструментальні, духової музики, фольклорні, фотомайстерні, кіностудії та ін.).

4. Гуртки прикладних навичок і вмінь — ремісничі, "Умілі руки", народних промислів, крою та шиття, художнього в'язання, вишивки, різьблення, розпису та ін. У них можна набути навичок роботи з природним матеріалом, облаштування власного побуту, ведення домашнього господарства.

В даний час все частіше проводяться так звані  нестандартні  гурткові  заняття,  незвичайні  по  задуму,  структурі,  організації, методиці проведення. Вони більше подобаються гуртківцям, ніж постійні за структурою і режимом роботи заняття. Тому практикувати такий вид діяльності потрібно кожному керівнику гуртків.  Особливість  нестандартних  гурткових  занять  полягає  в  такому  структуруванні  змісту  і форми, яке викликало б інтерес в гуртківців, сприяло їх оптимальному розвитку,  вихованню і правильному погляду на ту чи іншу професію. 

Соціально-економічні  зміни  на  ринку  праці,  безробіття  і  конкуренція,  своєчасний  та обгрунтований  вибір  молоддю  професії  та  навчального  закладу  набувають  все  більшого економічного і соціального значення для держави і, водночас, стають вирішальними факторами становлення  та  особистісного  зростання  молодих  професіоналів,  головними  чинниками  їх життєвого  та  професійного  успіху.  Правильний  вибір  професії  значною  мірою  впливає  на

результати  праці,  соціальне  положення  і  авторитет  молодої  людини  в  суспільстві,  колективі.

Обираючи  професію,  людина  намагається,  щоб  вона  відповідала  її  фізичним  та інтелектуальним  можливостям,  нахилам,  інтересам. Сьогодні у педагогічній науці яскраво  заявляє про себе особистісно орієнтований підхід, який забезпечує створення нових механізмів навчання і виховання та грунтується на принципах глибокої поваги до особистості. Пріоритетною системою розвитку позакласної освіти та виховання є сприяння становленню творчої особистості дитини. У цьому плані особливе місце належить гуртковій роботі, де діти працюють за своїми власними інтересами.

Найбільш вживаним компонентом профорієнтаційної роботи в гуртках, творчих  об’єднаннях  позашкільних  навчальних  закладів  є  професійна інформація,  що  забезпечує  ознайомлення  вихованців  із  змістом  і перспективами  розвитку  професій,  формами  та  умовами  оволодіння  ними, станом  та  потребами  ринку  праці,  вимогами  до  набуття  конкретних професій, можливостями професійно - кваліфікаційного становлення тощо. Аналіз  стану  проведення  профорієнтаційної  роботи  з  дітьми  та учнівською молоддю  у більшості загальноосвітніх навчальних закладів дає підстави  стверджувати,  що  вона  проводиться  суто  формально  або  взагалі відсутня.  За  таких  обставин  суттєво  зростає  роль  і  значення  позашкільних навчальних  закладів  як  суспільних  інституцій  додаткової  і  допрофесійної освіти  дітей  та  учнівської  молоді,  адже  позашкільна  освіта  є  самостійним видом  освітньої  діяльності,  що  компенсує  або  коректує  недоліки  та протиріччя  сучасної  шкільної  освіти  і  розглядається  як  одна  з  головних ланок  безперервної  освіти  в  системі  виховання  всебічно  розвиненої особистості,  найповнішого  розкриття  її  задатків  і  нахилів,  створення  умов для професійного самовизначення - адже чим вище якісний рівень шкільної освіти,  тим  ширшим  і  розгалуженішим  стає  спектр  інтересів  і  запитів особистості, які сама школа задовольнити не в змозі.

Важливе  значення  для  нашого  дослідження  мають  рекомендації  щодо

забезпечення  реалізації  основних  завдань  профорієнтаційної  роботи  з вихованцями у позашкільній діяльності, в тому числі в гуртковій роботі, за напрямами:

-  ознайомлення  учнівської  молоді  з  професіями  та  правилами свідомого вибору професії, що рекомендовані МОН України;

-  забезпечення  формування  та  розвитку  спрямованості  особистості на  самопізнання  і  власну  активність  як  основу  майбутнього  професійного самовизначення;

-  навчання  співвідношенню  своїх  здібностей  з  вимогами, необхідними  для  набуття  конкретної  професії,  складання  на  цій  основі власного проекту оволодіння обраною професією;

-  забезпечення  розвитку  професійно  важливих  якостей  особистості тощо.

Свобода і можливість вибору улюблених занять у позашкільній роботі з метою задоволення своїх захоплень впливають на характер самоорганізації усієї подальшої життєдіяльності дитини, на її базисну професійну підготовку і компетентність, допомагають відшукати власну модель майбутньої професійної діяльності, безпомилково «приміряти» її до своїх можливостей, свого характеру, в ранньому віці визначати гідне місце в житті, повноцінно реалізувати творчі можливості.

Гурткова робота нерозривно зв’язана з навчально-виховним процесом, що здійснюється на уроках і грунтується на знаннях і навичках, набутих учнями на заняттях. Характерною особистістю гурткової роботи є те, що вона не регламентується обов’язковими програмами, а це надає їй гнучкості і дозволяє краще враховувати прагнення кожної дитини. Головною метою позакласної гурткової роботи є створення умов для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку дітей та учнівської молоді у вільний від навчання час, підготовка до майбутнього життя. Важливою складовою змісту виховання є розвиток трудової активності школярів. Зміст цього процесу забезпечує розуміння економічних законів і проблем суспільства та шляхів їх розв'язання, розвиває мотивацію до праці, усвідомлення життєвої потреби трудової активності, ініціативи, підприємництва, здатність до соціальної творчості й самореалізації особистості в ринкових відносинах.

Позашкільна  освіта  є  невід’ємним складником  системи  освіти,  визначеної  Конституцією  України,  законами України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», і спрямована на розвиток здібностей  дітей  та  молоді  у  сфері  освіти,  науки,  культури,  фізичної культури  і  спорту,  технічної  та  іншої  творчості,  здобуття  ними  первинних професійних  знань,  вмінь  і  навичок,  необхідних  для  їх  соціалізації, подальшої самореалізації та професійної діяльності. Як відзначається  у  законі  України  «Про  позашкільну  освіту»  система позашкільної  освіти - це  освітня  підсистема,  що  включає  державні,

комунальні,  приватні  заклади  позашкільної  освіти;  інші  заклади  освіти  як центри  позашкільної  освіти:  гуртки,  секції,  клуби,  культурно-освітні, спортивно-оздоровчі,  науково-пошукові  об'єднання  на  базі  закладів загальної  середньої  освіти,  навчально-виробничих  комбінатів,  закладів професійної та фахової освіти (професійно-технічної); клуби та об’єднання за  місцем  проживання  незалежно  від  підпорядкування,  типів  і  форм власності;  культурно-освітні,  фізкультурно-оздоровчі,  спортивні  та  інші заклади  освіти;  під  «позашкільною  освітою»  розуміють  сукупність  знань, умінь  та  навичок,  що  здобувають  вихованці,  учні  і  слухачі  в  закладах позашкільної  освіти,  інших  суб’єктах  освітньої  діяльності  за  програмами позашкільної освіти.

Розвиток  здатності  дітей  та  учнівської  молоді  до  професійного самовизначення у позашкільному навчальному закладі може здійснюватися на  основі  таких  форм  профорієнтаційної  роботи  (з  обов’язковим врахуванням  вікових  та  фізіологічних  особливостей  вихованців): профорієнтаційних  занять,  бесід,  лекцій,  групових  та  індивідуальних професійних  і  медичних  консультацій;  профорієнтаційних  ігор,  ситуацій, психологічних  тренінгів,  вправ;  пошукових  та  дослідницьких  навчальних проектів;  навчальних  екскурсій;  зустрічей  з  уславленими  представниками груп  споріднених  професій  та  ветеранів  праці. Сьогодні заняття в гуртках мають посісти місце допоміжної форми навчального процесу, де керівник гуртка  виконуватиме  роль  консультанта,  методичного  чи  наукового  керівника,  контролера. Так  перехідною  ланкою  від  авторитарного  заняття  до  керованої  керівником  гуртка  самоосвіти  дітей  стануть саме гурткові  заняття.

 

Висновки.  Позашкільна  освіта,  яка  реалізується  у  різних  формах, зокрема гуртковій роботі, містить великі можливості для профорієнтаційної діяльності і в значній мірі сприяє розвитку індивідуальних здібностей учнів, викликає у них прагнення опановувати знаннями й уміннями понад обов'язкових програм в школах. Заняття не тільки озброюють дітей вміннями і навичками, а й допомагають усвідомити свою силу творця, розкривають нові погляди на ту чи іншу професію. Вони будять в учнів творчу активність і бажання здійснювати власні задуми. У результаті цього кожне досягнення вихованця має свою індивідуальну неповторність. Можна сказати, що гурткова робота як один із видів позакласної роботи є невід’ємною складовою в навчально-виховному процесі освіти взагалі.

 

 

Нагороди з виставки експонатів

 

 

Нагороди за змагання

 

 

 Відкрите  заняття  на  тему: „Розробка плати друкованого монтажу металодетектору за допомогою персонального комп'ютера.”

https://docs.google.com/document/d/1YdVbHf28E-Z5g8nnUz0xXaa2kj0gXImd/edit?usp=drive_link&ouid=106491697748926380548&rtpof=true&sd=true